Наткнулась на интересное видео в украинском сегменте Тик-тока, долго рассматривала, читала комментарии и думала. Решила написать об этом свое маленькое исследование, потому что на войне не бывает неважных наблюдений. Каждая деталь важна! – пишет Елена Степова для «Информационного сопротивления».
Видео дня
Можливо після цього дописку, хтось стане більш уважнішим до соціальних мереж. Можливо після цього допису, хтось зрозуміє, що таке пропаганда, вербовка й убереже себе та близьких. Бо росія знайшла цікаву тактику ведення пропаганди та залучення українців до терористичної діяльності у соцмережах, й це дійсно працює з огляду на кількість затримань СБУ підлітків, дітей та дорослих, які потрапляють у пастку російських спецслужб.
Але спочатку нагадаю, що таке пропаганда та як ведеться тиха окупація розуму населення України.
Багато людей думає, що пропаганда, це щось таке, що вони обов’язково впізнають, ніколи не поведуться, ніколи не підпадуть під дії пропаганди, ніколи… Насправді, більшість населення прислуховується до реклами, вірить кіногероям, є носіями наративів з часів срср та як рибка ковтає пропаганду та пропагандою.
Пропаганда, це така собі реклама. Якщо побутова реклама пропонує нам звернути увагу на якийсь товар, ресурс чи послугу, то пропаганда пропонує нам звернути увагу на політика, політичну структуру, віддати перевагу політичному устрою, підтримати моральні закони та правила або змінити щось в тих правилах. Але завжди, підкреслюю, завжди й реклама, й пропаганда направлена лише на певну категорію людей, яку відбирають таргетовано.
Таргетинг (англ. targeting) – це маркетингова стратегія, яка передбачає націлювання рекламних кампаній на конкретну цільову аудиторію, яка відповідає певним критеріям, замість показу реклами широким масам. Це дозволяє підвищити ефективність реклами, зменшити витрати та збільшити ймовірність конверсії.
Тематичний таргетинг – це метод таргетованої реклами, при якому рекламні оголошення показуються на сайтах або в додатках, що відповідають певній тематиці, яка пов’язана з рекламованим продуктом або послугою. Іншими словами, реклама розміщується на тих майданчиках, де з більшою ймовірністю знаходяться потенційні клієнти, які цікавляться цією темою.
Соціальний таргетинг, або таргетована реклама, це спосіб налаштування показу реклами в соціальних мережах, який дозволяє обирати цільову аудиторію за певними критеріями, наприклад, вік, стать, місцезнаходження, інтереси, поведінка та інше. Це дозволяє демонструвати рекламу лише тим користувачам, які з найбільшою вірогідністю зацікавляться вашим продуктом або послугою, що значно підвищує ефективність рекламної кампанії.
Й ось ми дійшли до головного.
Політичний таргетинг – це процес націлювання політичної реклами та комунікації на конкретні групи виборців, які мають певні характеристики, інтереси або переконання, з метою збільшення підтримки певного кандидата, партії або ідеї. Іншими словами, це спосіб використання даних про виборців для максимально ефективного охоплення та переконання їх у правильному виборі.
Політичний таргетинг використовує різні методи для ідентифікації та сегментації виборців, включаючи:
Демографічний таргетинг: Націлювання на людей за такими критеріями, як вік, стать, освіта, дохід, місце проживання.
Психографічний таргетинг: Націлювання на людей за їхніми цінностями, переконаннями, інтересами та способом життя.
Поведінковий таргетинг: Націлювання на людей, виходячи з їхньої історії політичної активності, участі у виборах, вподобань у соціальних мережах та інших онлайн-діяльностях.
Географічний таргетинг: Націлювання на людей, які проживають у конкретних регіонах, областях або навіть населених пунктах.
Політичний таргетинг, як й реклама, має побічні ефекти, наприклад, можливість маніпулювання емоціями, емпатіями, почуттями й звісно громадською думкою.
Індивідуальний підхід до кожної цільової групи допомагає переконати їх у правильності вибору та підвищити рівень підтримки, чи придбання, чи психологічно-емоційного реагування.
Ми любимо, ненавидимо, купуємо, вибираємо завдяки тому, що хтось провід детальне дослідженню соціуму, зібрав дані щодо уподобань критичної більшості людей, розбив соціум на сегменти й дав кожному з них саме їх мрію, саме їх бажання, саме їх героя чи саме їх антигероя.
Знаючи ці базові закони інформаційного світу, можна убезпечити себе від ролі ведомого й стати вільною людиною.
Згадайте лозунг «Інформаційного Спротиву»: Правда належить вільним! Світ належить вільним!
Тепер нагадаю за наративи. Що це, як це, з чим їдять.
Наратив – це розповідь або оповідь, яка може бути як реальною, так і вигаданою, та представляє собою послідовність подій, фактів або вражень. Він може бути усною, письмовою, візуальною або навіть інтерактивною формою. Наратив також може бути способом осмислення та організації інформації, наприклад у психології, де він використовується для вивчення особистісних історій чи у політиці.
Політичний наратив – це система переконань, ідей та цінностей, що використовуються для формування громадської думки та підтримки певної політичної позиції або ідеології. Наприклад, тиранії та диктатури. Це спосіб інтерпретації подій та історії, який має на меті вплинути на сприйняття дійсності та мобілізувати підтримку певної політичної програми або лідера. Наративи часто використовуються для створення цілісної картини світу, яка пояснює поточні події та визначає майбутні цілі. Він включає в себе певні історії, образи, символи та мовні конструкції, які настільки часто передаються через різні канали комунікації, що людина перестає сприймати світ без наративів та сприймає світ виключно через формулу вкладену у наратив.
«Сталін – вождь всех времен и народов» – це наратив.
По суті, політичний наратив – це «історія», яку розповідають про політику. Ця історія може бути правдивою або вигаданою, але вона завжди має на меті вплинути на те, як люди сприймають певні політичні явища та як вони реагують на них.
Політичні наративи часто використовують емоційно насичену мову, метафори, символи та інші засоби для створення ефекту у аудиторії.
Наративи поширюються через засоби масової інформації, соціальні мережі, публічні виступи, та інші форми комунікації.
«Запад загнивает» – це наратив.
«СССР окружают враги» – це наратив.
Наратив про «небезпеку зовнішнього ворога» завжди використовується для виправдання збільшення військових витрат, обмеження громадянських свобод або мобілізації підтримки для правлячої партії.
Наратив може бути як позитивним, так і негативним, але він завжди є інструментом впливу.
Є соціальні наративи. Наприклад, «сама виновата». Цей наратив застосовують, щоб перекласти провину на жертву та виправдати злочинця.
Є психологічно-соціальні наративи. Наприклад, «вперед в светлое будущее» або «какая разница».
Багато наративів стали відомими висловами. Наприклад, «Москва не сразу строилась», це наратив одразу відбиває бажання очікувати змін, але надає надію на те, що зміни будуть.
Ну, от сучасний «русский корабль, иди…» (бережу нерви редакторів), який дає впевненість у перемозі та знецінює могутність російської армії.
Насправді реклама та пропаганда є складовою частиною нашого життя. Навіть кіно, це пропаганда.
Історія теж пропаганда, особливо переписана, з «героями», з новими датами (згадаємо змінену дату початку Другої світової), які б йшли у ногу з лінією партії та відповідали партійному курсу.
Дипломатичні місії, інформаційний та політичний вплив на інші країни, усе це робота таргетингу, політичного, соціального, психологічного.
Чим деградованіше, тупіше суспільство, тим легше ними маніпулювати.
Нації, які не мають історичного, культурного та соціального базису, їм пропагандою знесуть усі настройки.
Усе це ми пройшли в 2014 році на Донбасі. Ми були свідками, того, як професійно росія використовувала таргетинг, соціально-політичну рекламу й як міняла довіру, вподобання, очікування, мрії критичної більшості населення Донбасу. Тому, коли ми бачимо ті ж самі методи тут, в поки ще мирній Україні, нас тригерить.
Тригер – це термін, який може мати різні значення, але в основному це щось, що викликає певну реакцію або дію. В психології тригер – це подразник, який нагадує про травматичний досвід і може викликати негативні емоції або симптоми.
Ну, а тепер те відео та інформація, які мене тригернули так, що я написала цей текст.
В соцмережах дуже багато реклами щодо заробітку (стань багатим, віддай кредити, розбагатій, поки війна), це (просто, не напружуйся, з дому, просто розповсюджувати, просто надсилати повідомлення, все просто), інформація та виплати (тільки для мешканців України).
А оце почала в Тік-Тоці з’являтися реклама «тільки для українців без кастрюль на голові» – заробляй на війні!
Як ми пам’ятаємо «кастрюлеголовими» росіяни називали людей, які виходили на протести. Наратив «кастрюлька», «каструлеголовий» – це російський наратив, який одразу формує образ недолугого українця. «Не будь кастрюлькою» – з російською сленгової перекладається, як будь розумним, а не як ці українці-майдауни. «Майдаун» – негативний наратив, який теж формує в голові негатив щодо українців.
Уся реклама щодо «не бути кастрюлькою» спрямована на цільову аудиторію українців, які були проти Майдану, сумують за срср, Януковичем, були учасниками антимайдану. Тобто таргетовано й відокремлено саме цю соціальну групу з якою можна успішно працювати.
От бачите, я не просто так почала розмову з термінів. Бачите, який наглядний приклад роботи соціально-політичного таргетингу.
Ми завжди довіряємо символам, які є прийнятними для нас. Завжди! Вишиванка, Майдан, національні кольори, зерно, поле, форма ЗСУ, прапори ЄС та НАТО. Ці символи на людині викликають до неї довіру, а усе, що вона говорить, сприймається позитивно.
Ми завжди довіряємо інформації від людини, яку вважаємо моральним авторитетом, героєм нації (тут найкращий приклад, діяльність Савченко), ми самі призначаємо собі з блогерів чи журналістів, чи з політиків морально-національного авторитета, «батька нації», «мати нації», «лучшего блогера», «патриота», «доверяю, она так весело пишет про мішку и свинку», призначаємо цю людину ЛСД (як назва наркотика)-лідером суспільної думки. Хоча 100% цієї «суспільної думки», це думки самого блогера чи текст написаний на доларовій купюрі. А люди вірять!
Знаєте чому? Це пост-радянський синдром залежності, потреби у класовому лідері, «батькові нації». Ми не можемо існувати у вільному світі, нам завжди потрібен лідер, батько, мати, лідер думки, який скаже нам свою думку й ми хором її підхопимо, повірив, що вона не його, а наша, особиста. Ми залежні від наявності лідера, це погано.
Ми завжди негативно реагуємо на символи, які вважаємо ворожими: кольори російського прапора, кокошник, балалайка, лапті, комуністичні символи. Тому російські маніпуляції, наративи та пропаганда зараз ведуться українською мовою, на фоні національної символики з використанням національних символів чи героїв.
Тому так позитивно реагують українці, які ненавидять Майдан, на антимайданівські символи чи наративи.
Запрошення легкого заробітку, це ще для нижчого прошарку. Це для інфантів, які чекають на дивані, що хтось принесе, зробить. Люди, які мріють заробити легкі гроші легше за все продають себе шахраям, йдуть мінувати будівлі. А якщо ця людина ще й ненавидить Україну…
Я довго читала коментарі й під оголошенням «легкий заробіток тільки для українців» й під «не будь кастрюлькой», росія вибрала й працює з ідеально таргетованим прошарком суспільства. «Хочу швидко заробити», «цікавить» – це найпростіші коменти, яких більшість там, де пропонують легкі гроші за розповсюдження інформації чи її збір. Є навіть пропозиції працювати на каналах «чесні новини», «новини з Європи», «правда про Україну».
«Ненавиджу майдаунів», «при януковичі було нормально жити», «як задовбали ці кастрюлеголові, через них війна», «звісно хочу заробити, щоб виїхати з цього лайна» – це під відео «не будь кастрюлькой».
Інформація, яка таргетовано впала на живильне підґрунтя, швидко дає паростки. Дуже мало коментів з хештегом СБУ.
Росія міняє тактику пропаганди, вона українською для українців. Ми не можемо навіть ставити питання: «а чи українці ці коментатори», бо це вже шовінізм. Які є, в нас полярне суспільство. Є ті, у кого війна йде понад 10 років, а є ті, у кого «не моя війна», так що…
Бережіть себе та близьких від маніпуляцій та інформаційного впливу. Пам’ятайте: Правда належить вільним!
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке…
